"Загальний аналіз крові розгонутий (ручний підрахунок формули + ШОЕ)"

Загальний (клінічний) аналіз крові - найчастіше лабораторне дослідження, що визначає загальний обсяг різних клітин крові та оцінюють їх параметри та функціонування. За результатами клінічного аналізу крові фахівець зможе поставити діагноз та призначити відповідне лікування.
Коли призначається дослідження?
 Проведення загального (клінічного) аналізу крові (ОАК) є доцільним у багатьох клінічних ситуаціях. Аналіз може призначатися з метою профілактики, діагностики та контролю терапії захворювань, що проводиться. Дітям ОАК призначається для оцінки здоров'я перед вакцинацією, відвідуванням дитсадка або спортивних секцій. Клінічний аналіз крові у дорослих проводиться при проходженні медкомісії, перед госпіталізацією та інших випадках.
Як складати клінічний аналіз крові?
Перед складанням аналізу пацієнта цікавить: чи можна їсти перед клінічним аналізом крові, звідки беруть клінічний аналіз крові, чи потрібна попередня підготовка.
Дамо відповіді на ці запитання.
При підготовці до клінічного аналізу крові необхідно дотримуватися кількох правил:

1. За добу до аналізу виключити смажену, копчену та сильно солону їжу, а також алкогольні напої.
2. За 8 годин до дослідження відмовитися від їди (натще). Якщо пацієнт має проблеми з травним трактом, і через здоров'я він не може утриматися від їди, перед клінічним аналізом крові можна їсти легку їжу — кашу на воді, сухарі (за погодженням з лікарем).
3. У день процедури постаратися виключити емоційну та фізичну напругу.
4. За 30 хвилин до аналізу утриматися від куріння.

Клінічний аналіз береться з вени. Медичний працівник попередньо обробляє шкіру в місці проколу антисептичним засобом, проколює стерильною голкою, потім забирає кров. Тривалість процедури становить трохи більше 1 — 1,5 хвилин. Результати можна отримати вже через 1 годину.

Що свідчить клінічний аналіз крові? Що входить до клінічного аналізу?
Зіткнувшись із будь-якими симптомами захворювання, людина в першу чергу звертається за допомогою до лікаря-терапевта. Після ретельного огляду пацієнта фахівець обов'язково дає направлення на аналіз крові. Адже саме це дослідження дає уявлення про стан здоров'я пацієнта та визначає наявність у нього тих чи інших патологій.
 Існують такі показники клінічного аналізу крові:

• Кількість лейкоцитів. Підвищення кількості свідчить про наявність запального процесу у організмі. Знижений рівень сигналізує про незадовільну активність імунної системи пацієнта.
• Кількість еритроцитів, їх середній обсяг та концентрація. Показники спрямовані на виявлення анемії (при зниженій кількості) або поліцитемії (за підвищеного вмісту еритроцитарних клітин).
• Кількість тромбоцитів. Показник відображає рівень згортання крові та наявність патологічного процесу в кістковому мозку.
• Гематокріт. Показник допомагає визначити рівень згущення крові або, навпаки, її розрідження.

Усього може бути близько 17 показників клінічного аналізу крові. У кожному конкретному випадку лікар, ґрунтуючись на особливостях симптоматики, визначає, які саме показники у загальному аналізі крові мають оцінюватись.
Чим відрізняється клінічний аналіз крові від загального?
У лабораторного дослідження є дві назви - клінічний аналіз крові та загальний аналіз крові. Існує помилкова думка про те, що це один і той самий тест. Однак, на відміну від загального, клінічний аналіз крові — розгорнутий, містить у собі більше досліджуваних показників.
Розглянемо, що входить до загального аналізу крові:

• гемоглобін;
• еритроцити;
• лейкоцити;
• ШОЕ.

Крім стандартних показників клінічний аналіз може включати розгорнуту лейкоцитарну формулу, оцінку згортання активності крові та інші параметри.