"Білірубін фракційно (загальний, прямий і непрямий)"

Загальний білірубін є жовтим ендогенним пігментом, що утворюється в результаті розпаду гемоглобіну, міоглобіну та цитохромів, і представлений у вигляді двох фракцій: прямого та непрямого білірубіну.

Що показує загальний білірубін

Гемоглобін міститься в еритроцитах та виконує функцію транспорту кисню в організмі. Необхідність його розщеплення у зв'язку з тим, що термін життя еритроцитів становить 120 днів. Ретикулоендотеліальна система (селезінка, кістковий мозок та лімфатичні вузли) розпізнає старі еритроцити, поглинає та руйнує їх. В результаті утворюється вільний білірубін, який у комплексі з альбумін переноситься в печінку. Там він зв'язується з глюкуроновою кислотою і перетворюється на пов'язаний білірубін, який потрапляє у жовч і виводиться кишківником.

При нормальному перебігу всіх процесів вміст білірубіну у крові невисоке. Однак у разі порушення будь-якого етапу метаболізму концентрація пігменту підвищується. Аналіз на загальний білірубін використовується для кількісної оцінки рівня білірубіну в організмі та виявлення відхилень пігментного обміну. Якщо спостерігається відхилення, проводять окремий аналіз фракцій білірубіну (прямий та непрямий) для диференціальної діагностики.

Показання до аналізу

Аналіз потрібний за наявності симптоматики захворювань крові, печінки та жовчних проток, при жовтяниці у новонародженого, при підозрі на вірусний гепатит та для оцінки результативності лікування.

 Визначення рівня загального білірубіну потрібне у таких випадках:

• діагностика захворювань крові, за яких відбувається посилене руйнування гемоглобіну (гемолітичні анемії);
• діагностика патології печінки;
• встановлення нормальної прохідності жовчних шляхів;
• фізіологічна та гемолітична жовтяниця новонароджених;
• диференціальний діагноз жовтяниця;
• контроль ефективності терапії.

Також аналіз може використовуватися при діагностиці захворювань підшлункової залози та інших органів, побічно пов'язаних із процесом жовчовиділення.

Підготовка до аналізу крові на білірубін

Аналіз крові на загальний білірубін є біохімічним дослідженням за методикою Ендрашика-Грофа. Принцип методу ґрунтується на колориметричному визначенні вмісту пігменту за допомогою діазореагенту та детергенту в кислому середовищі. Інтенсивність фарбування розчину залежить від концентрації білірубіну у сироватці.

Оскільки аналіз є високочутливим, слід зважити на правила підготовки:

• аналіз здається в ранковий час натще, перед здаванням не приймати їжу протягом 8-14 годин, пити тільки чисту воду;
• виключити алкоголь, каву та чай;
• не курити перед здаванням крові хоча б за півгодини;
• напередодні виключити жирне, гостре, смажене та солоне;
• постаратися уникати стресу та фізичних навантажень (спортивних тренувань).

На результат також можуть вплинути лікарські препарати і харчові добавки (прийом необхідно погоджувати з лікарем).

Чому загальний білірубін підвищений

Перш ніж розібрати причини підвищення, слід зрозуміти механізми розвитку гіпербілірубінемії.

Існує три основні механізми:

1. Підвищена руйнація еритроцитів (гемолітичні жовтяниці). Таке явище може спостерігатися при анеміях (перніціозна, серповидно-клітинна, сидеробластна, сфероцитарна), коли еритроцити є нежиттєздатними внаслідок морфологічних порушень. Руйнування може бути спровоковане інфекцією та інтоксикацією, імунною реакцією (гемолітична хвороба новонароджених). Виникає невідповідність можливостей ферментної системи наростаючому пулу клітин. Спостерігається зростання загального білірубіну з допомогою непрямого.
2. Порушення цілісності клітин печінки (паренхіматозні жовтяниці). Спостерігається при різних захворюваннях печінки, що супроводжуються запаленням та руйнуванням гепатоцитів. Це гепатити різної етіології (вірусні, токсичні), цирози, пухлини та метастази. При руйнуванні клітин крові підвищуються обидві фракції білірубіну, переважно пряма.
3. Механічна складність жовчовиділення (обтураційні жовтяниці). У разі наявності каміння, пухлин, рубцевих змін або дискінезії жовчні шляхи можуть стискатися, стінки розтягуються, і компоненти жовчі надходять у кров. У крові підвищується прямий білірубін.

У новонароджених у перші дні життя спостерігається фізіологічна жовтяниця. Це відбувається через незрілість ферментних систем організму. Вона самостійно проходить, зазвичай, до 7-8 дня життя.

Причини високого загального білірубіну

Докладно розберемо причини підвищення показника загального білірубіну:

• гемолітичні анемії (спадкові та набуті);
• масивне руйнування еритроцитів;
• гострі та хронічні гепатити;
• новоутворення та місцястази в печінці;
• вторинні ураження печінки;
• цироз печінки;
• токсичні гепатити (включаючи лікарський);
• закупорка жовчних шляхів запаленням, каменем, пухлиною, рубцевою тканиною, гельмінтами;
• рідкісні пігментні синдроми (Жільбер, Дабіна-Джонсона, Криглера-Наяйра, Ротора).

Прямий білірубін є фракцією загального білірубіну крові, що утворюється внаслідок зв'язування непрямого білірубіну в печінці. Це основний компонент жовчі, що забезпечує її характерний оранжево-жовтий колір.
За що відповідає прямий білірубін
Термін тривалості життя еритроцитів – 120 днів, потім вони руйнуються, а до них змінюються молоді клітини. При розпаді гемоглобіну утворюється непрямий або вільний білірубін, який токсичний і має здатність викликати порушення у клітинах. Для його знешкодження необхідне транспортування до печінки, де він кон'югується з глюкуроновою кислотою і стає прямим або пов'язаним. У такому стані він надходить із жовчю в тонкий кишечник.
Тут відбувається відщеплення глюкуронової кислоти, і білірубін відновлюється до уробіліногену, частина якого повертається в кров і виділяється нирками, через що сеча має характерний солом'яно-жовтий колір. А частина субстрату за допомогою бактерій звертається до стеркобіліну – пігменту, що надає коричневе забарвлення каловим масам.
Утворення прямого білірубіну необхідне ефективного виведення продуктів метаболізму гемоглобіну з організму. Якщо цього не відбувається, спостерігається накопичення білірубіну в крові та розвиток жовтяниці з характерною клінічною картиною.
Показання до аналізу
Визначення прямого білірубіну необхідне для диференціальної діагностики у разі встановленого підвищення загального білірубіну, наявності характерної симптоматики патологій печінки та жовчних шляхів, а також контролю проведеної терапії.
Розглянемо показання:

• підвищений показник загального білірубіну в аналізі;
• оцінка функціонування печінки;
• діагностика захворювань печінки та біліарних шляхів;
• характерні скарги (нудота і блювання, біль у правому підребер'ї, втома, втрата апетиту, пожовтіння склер та шкірних покривів, потемніння сечі або знебарвлення калових мас, свербіж);
• діагностика холестазу (застою жовчі);
• диференціальний діагноз жовтяниця;
• хронічне вживання алкоголю;
• оцінка ефективності терапії.

У разі підвищення загального білірубіну аналіз на прямий білірубін потрібний для того, щоб з'ясувати, чи пов'язано це з пошкодженням гепатоцитів (необтураційні причини) або з непрохідністю жовчовивідних проток (обтураційні причини).
Підготовка до аналізу
Визначення рівня прямого білірубіну в сироватці крові проводиться під час біохімічного аналізу за фотометричною методикою Ендрашика-Грофа. Прямий білірубін здатний безпосередньо зв'язуватися з реактивом, даючи рожево-фіолетове фарбування, інтенсивністю якого визначають концентрацію прямого білірубіну.
Рекомендації з підготовки:

• здавати аналіз натще, не вживати їжу за 12 годин до здачі;
• виключити каву та чай, пити лише чисту негазовану воду;
• виключити алкоголь;
• виключити куріння хоч би за півгодини до дослідження;
• уникати психоемоційних та фізичних навантажень;
• припинити прийом лікарських засобів, що впливають на показник (за погодженням із лікарем).

На показник може впливати прийом антибактеріальних препаратів, НПЗЗ, антимікотиків, гормонів, антидепресантів та барбітуратів.
 
Причини підвищення прямого білірубіну:

• вірусні гепатити;
• інфекційне ураження печінки (мононуклеоз, цитомегаловірус, вторинний сифіліс, актиномікоз, амебіаз, гельмінтози);
• токсичні гепатити (включаючи лікарські засоби);
• біліарне запалення (холангіт, холецистит);
• онкологічні новоутворення (первинні та метастатичні);
• рідкісні спадкові патології (синдром Ротора, Дабіна-Джонсона);
• жовтяниця у вагітних;
• обструкція жовчних шляхів (камені, пухлини, гельмінти, спайки);
• біліарний цироз.