"Аланінамінотрансфераза (ALT)"

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) є ендогенним ферментом, який бере участь в амінокислотному обміні. У медичній практиці АЛТ переважно використовується як показник ушкодження печінки.

Значення АЛТ у діагностиці

Аланінамінотрансфераза - це фермент трансамінування, що здійснює перенесення аміногрупи аланіну з однієї амінокислоти на іншу. Допоміжним компонентом реакції є піридоксин (вітамін В6).

АЛТ синтезується здебільшого в печінці та нирках, менший його вміст спостерігається в серці, м'язовій тканині, підшлунковій залозі, селезінці, легенях та еритроцитах. Фермент у нормі знаходиться внутрішньоклітинно, і лише невелика частка виділяється у кров. Однак при пошкодженні та руйнуванні клітин даних органів рівень аланінамінотрансферази в крові зростає, що можна діагностувати в лабораторних умовах.

Незважаючи на одночасне зростання трансаміназ при пошкодженні печінкових клітин, АЛТ є специфічним маркером захворювань печінки. Оскільки його активність у печінці вище, відповідно, при гепатитах його рівень буде вищим за рівень АСТ. У разі захворювань серця, навпаки, переважатиме АСТ. Це різним рівнем активності ферментів у різних тканинах, ця різниця успішно використовується для диференціальної діагностики.

Показання до призначення аналізу

Аналіз на аланінамінотрансферазу потрібний за наявності характерної симптоматики для діагностики захворювань печінки, серця, нирок та скелетної мускулатури.

Дослідження необхідно у таких випадках:

• наявність симптомів (нудота та блювання, втрата апетиту, слабкість, біль у животі, пожовтіння склер та шкіри, свербіж, забарвлення сечі у темний колір);
• діагностика захворювань печінки;
• контроль тривалого прийому гепатотоксичних препаратів (антибіотики, глюкокортикостероїди, НПЗЗ, цитостатики, діуретики, статини, антикоагулянти, сульфаніламіди, стероїди, деякі БАДи);
• контроль ефективності лікування захворювань печінки;
• обстеження контактних осіб у осередку вірусного гепатиту;
• моніторинг пацієнтів із наявними гепатитами;
• обстеження донорів;
• діагностика захворювань серця;
• діагностика захворювань скелетних м'язів;
• зловживання алкоголем, діабет, ожиріння.

Дослідження на АЛТ завжди призначається разом із АСТ. Такий підхід дозволяє провести диференціальну діагностику, попередньо визначити патологічне вогнище та спрогнозувати подальший перебіг захворювання.

Як підготуватися до аналізу

Спочатку необхідно знати, що це за аналіз на аланінамінотрансферазу. Біохімія крові пропонує кінетичний ферментний метод для визначення аланінамінотрансферази. Він характеризується мінімальним часом проведення, високою точністю вимірювань та підвищеною чутливістю, що дозволяє раніше встановити захворювання та зреагувати на найменші коливання показника.

Правила підготовки до аналізу:

• аналіз здається вранці натще, тому перед здаванням необхідно виключити їжу за 8-12 годин;
• напередодні аналізу виключити жирну, смажену та солону їжу, каву та чай;
• виключити алкоголь;
• необхідно утриматися від куріння хоч би за 30 хвилин до дослідження;
• уникати підвищених психоемоційних та фізичних навантажень;
• припинити прийом ліків та БАДів (за погодженням з лікарем);
• не можна здавати кров відразу після проведення внутрішньом'язових ін'єкцій та фізіотерапевтичних процедур.

Метою підготовки є зниження навантаження на печінку, м'язи та інші органи, щоб уникнути тимчасового викиду та хибного підвищення ферменту.

Причини підвищення АЛТ

 Підвищення аланінамінотрансферази в крові відбувається через руйнування клітин та викиду ферменту в периферичну кров. Пошкодження клітин може спостерігатися внаслідок механічних, інфекційних, запальних, токсичних та інших зовнішніх та ендогенних факторів.

Аланінамінотрансфераза може бути підвищена в наступних випадках:

1. пошкодження та загибель клітин печінки будь-якої етіології (інтоксикація, вірус та ін.);
2. вірусні гепатити (підвищення у 10 разів і більше);
3. хронічні гепатити (підвищення помірне);
4. непрохідність жовчних шляхів (обтураційна жовтяниця);
5. цироз печінки;
6. пухлини печінки;
7. жировий гепатоз;
8. ішемія печінкових клітин;
9. шок, гіпоксія;
10. великий інфаркт міокарда;
11. правосерцева недостатність;
12. захворювання скелетної мускулатури (міозити, міодистрофії);
13. виражений панкреатит;
14. хронічне зловживання алкоголем;
15. тяжкі опіки;
16. прееклампсія;
17. гемоліз (не завжди);
18. рідкісні метаболічні синдроми (хвороба Гоше, хвороба Вільсона-Коновалова, дефіцит лізосомної кислої ліпази);
19. прийом гепатотоксичних препаратів;
20. внутрішньом'язові ін'єкції.

Ступінь підвищення рівня ферменту який завжди пропорційна осередку некрозу. Однак у разі вірусних гепатитів вона, як правило, корелює із тяжкістю захворювання. Підвищення відбувається у дуже ранні терміни, ще у безжовтяничний період, що дозволяє своєчасно діагностувати патологію.

Зниження активності АЛТ

Зниження вмісту АЛТ не є діагностичним маркером, але може спостерігатися при нирковій недостатності. недостатності піридоксину (В6) і після процедур гемодіалізу. При вагітності аланінамінотрансфераза може знижуватися, і це вважається нормою.