Міома матки — один із найпоширеніших гінекологічних діагнозів, який викликає багато страхів і запитань. Часто його сприймають як автоматичний показ до операції, хоча на практиці хірургічне втручання потрібне далеко не завжди. Водночас існують ситуації, коли зволікання з операцією може нашкодити здоров’ю. Саме тому ключовим є розуміння: коли міому можна контролювати консервативно, а коли хірургія стає неминучою.

Менструальний цикл є одним із найчутливіших показників жіночого здоров’я. Будь-які збої — затримки, надто часті або рясні менструації, зміна тривалості циклу — часто сприймаються як наслідок стресу чи втоми. У багатьох випадках це справді так. Проте не кожне порушення циклу є «невинним» гормональним збоєм. Іноді такі зміни стають першим сигналом захворювання, яке потребує діагностики та лікування.

Аденоміоз часто плутають з ендометріозом, адже ці стани мають схожі механізми та прояви. Біль під час менструації, рясні кровотечі, хронічний дискомфорт у малому тазі змушують жінок шукати відповіді, але різниця між цими діагнозами не завжди очевидна. Насправді аденоміоз і ендометріоз — це різні форми одного патологічного процесу, і саме ця відмінність визначає підхід до лікування та прогноз щодо фертильності.